Реалізація проекту проходить під егідою УСК

590 років тому до Луцька з’їхалися монархи з усієї Європи

В січні 1429 року – в Луцьку сталася небуденна подія. До міста з’їхалися монархи з усієї Європи. Їхня зустріч тривала кілька тижнів. Про те, чому європейські володарі приїхали до Луцька і про що домовлялися, Радіо Свобода поговорило з істориком-архівістом Владиславом Берковським.

-Такі події у Середньовіччі ставалися дуже нечасто. Чому європейські монархи вирішили зібратися і чому місцем зустрічі обрали саме Луцьк?

– Підготовка до з’їзду почалася за рік до його проведення. У той момент Європа переживала дуже велику кількість кризових явищ. У першу чергу, політичні зміни: ліквідація одних держав і поява інших, а також економічні і релігійні проблеми. Врешті-решт те, що накопичувалося упродовж попередніх 200-300 років, у якийсь момент вистрілило. Цим пострілом стала підготовка до з’їзду правителів Європи, який відбувся у Луцьку.

На той момент Англія і Франція знаходяться у стані війни.

– Столітня війна. (1337-1453. – Ред.)

– Так, їм було не до подій в інших частинах Європи, де виникло декілька потужних політичних центрів, які між собою постійно боролися.

З одного боку, Данія, Швеція і Норвегія на чолі із королем Еріком Померанським, у нього свої проблеми. З іншого – ганзейські міста-держави, розташовані вздовж Балтійського моря.

Владислав Берковський
Владислав Берковський

Натомість на півдні піднімаються турки-османи, які поступово рухаються в бік Європи, відбувається перша облога Константинополя, османсько-венеціанська війна… На Сході Європи – татарська небезпека й поступове піднесення Москви.

Місцем зустрічі стала одна з найпотужніших держав, яка досягла у 1420-х роках піку своєї могутності – Велике князівство Литовське

Тобто зав’язувався вузол, який потрібно було розв’язати. Місцем зустрічі стала одна з найпотужніших держав, яка досягла у 1420-х роках піку своєї могутності – Велике князівство Литовське. Хоча в 1385 році відбулася Кревська унія між великим князем литовським Владиславом Ягайлом і Польським королівством, яке на той момент залишилося без короля. Там залишилася королева Ядвіга, і ухвалили рішення про їхній шлюб.

– Відтак великий князь литовський став польським королем і, приєднавши Литву, створив союз.

– Не зовсім так. Це персональна унія. У той момент, коли Ягайло знаходився на території Польщі – він був польським королем, коли перетинав кордон і опинявся на території Великого князівства – він був великим князем литовським.

– Але на цей момент був окремий великий князь литовський.

– Так, Вітовт Кейстутович – потужний правитель, який досягнув піка своєї могутності саме в цей час. Тому місцем з’їзду обрали місто Луцьк.

– Чому? Його столиця була у Вільно або в Тракайському замку, а Луцьк не був головною резиденцією.

– Дуже вдалі торговельні шляхи – усім зручно доїхати. Участь у цьому з’їзді брали посли від імператора Візантії Іонна VIII Палеолога. Їм легше було доїхати до Луцька.

– Отже, питання логістики. Луцьк – місто, куди всім легше дістатися. Я так розумію, їхали не тільки із Заходу, але й зі Сходу?

Велике коло питань, яке розглядалось, у тій чи іншій мірі стосувалося Центральної і Східної Європи

– Звичайно. Велике коло питань, яке розглядалось, у тій чи іншій мірі стосувалося Центральної і Східної Європи.

– Хто приїхав до великого Вітовта?

– Почнемо з польського короля Владислава ІІ Ягайла, який 6 січня приїхав до Луцька. Тут господарем виступає Вітовт Кейстутович зі своїм почтом: князі Острозький, Друцький, Четвертинський, Чорторийський, Сангушко – весь масив литовсько- руської знаті.

Із запізненням, 22 січня з’являється король німецький, чеський і угорський Сигізмунд І Люксембурзький. Потім прибуває король Ерік VII Померанський, представники Тевтонського ордену, магістр Лівонського ордену, легат Папи Римського, посли імператора Візантії, посли правителя Молдавії Олександра І Доброго, прибувають великий князь московський Василь ІІ Темний і московський митрополит Фотій.

Верхній замок Луцька
Верхній замок Луцька

До речі, цікаво, що Тверське і Рязанське князівства, чиї князі також приїхали, на той момент були окремими державами – Москва ще не підкорила Твер і Рязань. Тверський великий князь Борис Олександрович навіть визнав Вітовта своїм сюзереном.

Були представники від Ганзейських міст, прибули татарські хани Перекопської, Донської й Волзької орд.

Уявіть: до Луцька з’їжджається близько 15 тисяч представників!

– Яким було населення міста?

– На той момент – десь близько 10 тисяч осіб.

– І де взимку стільки людей розмістити й утримати?

Приїхали купці – це організація ярмарків і дозвілля. Та навіть повії – усі з’їхалися до Луцька!

– Розбудовувалося житло. У нас хибне уявлення, що Середньовіччя це темні віки. Нічого подібного. Була логістика, все було продумано. Частина почту залишилася на лісових мисливських угіддях великого князя й польського короля. До приїзду Сигізмунда Люксембурзького, польський король в основному весь час був на полюванні. Плюс, навколишні села теж були заселені.

Для Луцька це була визначна подія. Приїхали купці – це організація ярмарків і дозвілля. Та навіть повії – усі з’їхалися до Луцька! З одного боку, це була визначна політична подія, з іншого – для міста й околиць це мало потужне економічне значення.

– Вітовт Великий, збираючи такий представницький з’їзд, яке перед собою ставив головне питання?

– Питань дуже багато, тому що це велика політика. До певної міри, Луцький з’їзд – це була така собі протопарламентська асамблея, протоєвропейський парламент.

Одним з важливих питань, яке розглядалося під час Луцького з’їзду – питання коронації Вітовта Кейстутовича.

– Він і так на той момент був коронований.

– Ні, він був великим князем литовським, але не був повноцінним самостійним сувереном. Йшлося про коронацію його як короля литовського, руського й жемайтійського та створення окремої держави – вже не великого князівства, а королівства. Окрім того, на той момент Вітовту запропонували чеський престол – його до себе запросили чехи.

– Він хотів королівську корону чи це була чиясь ініціатива?

– Вітовт щонайменше тричі піднімав це питання, але в останній раз спрацював радше не він, а Сигізмунд Люксембурзький. Тому що йому потрібно було усунути Вітовта з Чехії, де тривала Гуситська війна (149-1434. – Ред.). І чехи заперечили право Сигізмунда Люксембурзького на чеський престол. Він хотів назад його повернути, а тут з’являється Вітовт. Литовські війська двічі брали участь у Гуситській війні. Відверто кажучи, це були литовсько-руські війська. Вони сильно допомогли чехам-гуситам проти німців і угорців. Основні перемоги гуситів були завдяки саме литовському війську.

Сигізмунд пропонує Вітовту корону. Для поляків це був удар нижче пояса, тому що відділення Литви – це втрата можливостей для Польського королівства просуватися на схід

Сигізмунд пропонує Вітовту корону. Для поляків це був удар нижче пояса. Ми говоримо не про Владислава Ягайла, тому що він був литвин, а про польську знать. Тому що відділення Литви – це втрата можливостей для Польського королівства просуватися на схід. Звичайно, поляки виступили категорично проти. Питання коронації Вітовта призвело до того, що польська делегація виїхала з Луцька.

Відтак ухвалили рішення про коронацію. Вона мала відбутися 8 вересня 1430 року у Вільно. Але посольство з короною, яке Сигізмунд Люксембурзький відправив, їхало через Польщу. І, як вказується, невідомі польські шляхтичі побили послів і відібрали корону. Коронація не відбулася, а вже 27 жовтня 1430 року Вітовт помер.

У1431 році починається литовсько-польська війна. Відбувається облога Луцька, війська польські йдуть на схід, щоб замирити Литву. Тому що вона на той момент зберігає ідею самостійності.

До речі, ще одне важливе питання, яке розглядалося тоді на з’їзді – питання самостійної церкви.

– А на той час Київська митрополія була підпорядкована Константинополю?

– Так. Вітовт тоді піднімав питання, що він хоче утворити на території Литовсько-Руської держави свою самостійну церковну структуру.

– Але Вітовт був католиком.

– Він був політиком і правителем країни, у першу чергу.

– У якого було чимало підданих православних. Так я розумію?

– І православні, і католики, й інші віросповідання були… Вітовт прийняв католицтво, але основна частина його шляхти була православною. До речі, тоді порушили питання про об’єднання католицької та православної церков, тому що Візантія втрачала своє значення, а Рим піднімався. Проте православне духівництво тоді не схотіло цього обговорювати.

Вітовт тоді піднімав питання, що він хоче утворити на території Литовсько-Руської держави свою самостійну церковну структуру

Ще одне цікаве питання Луцького з’їзду – спроба розділити Молдавію. Тоді Молдавське князівство було на території теперішньої Молдови, Румунії та трохи України. У 1412 році Молдавське князівство уклало угоду з Сигізмундом Люксембурзьким про допомогу у боротьбі з турками. Та, коли дійшло до бойових дій, молдавани відмовляються. Відповідно, Сигізмунд Люксембурзький піднімає питання про те, щоб розділити Молдавію на дві частини: між Угорщиною і Польщею. Але в цьому питанні арбітром був Вітовт, і до розділу не дійшло. Це говорить про те, що його політична потуга була величезна.

– Підбиваючи підсумки: луцький з’їзд – це грандіозна подія для свого часу, але її наслідки були мінімальні. Чому так сталося?

– По-перше, не змогли домовитися з дуже багатьох питань. По-друге, самі реалії політичного життя настільки швидко змінювалися… Мені здається, якби Вітовт був коронований, історія могла б повернутися в іншу сторону. Але історія не має умовного способу. На жаль, це ні до чого не призвело. Це була просто зустріч, під час якої обговорювалися можливі шляхи розвитку.​

Замок Любарта, або Луцький замок – верхній замок Луцька, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-і роки і в основному було завершене у 1430-і
Замок Любарта, або Луцький замок – верхній замок Луцька, пам’ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-і роки і в основному було завершене у 1430-і