Реалізація проекту проходить під егідою УСК

Японія

Визнання України: 28 грудня 1991 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 26 січня 1992 р.

Відносини між Україною та Японією позбавлені будь-яких політичних проблем та розбіжностей і відзначаються спільністю поглядів та позицій з вирішення багатьох актуальних міжнародних питань.

Результат пошуку зображень за запитом "Україна-Японія"

Японія є впливовим членом ключових міжнародних організацій, зокрема «Великої сімки», МВФ, ОЕСР, а також залишається перспективним торговельно-економічним партнером як провідний міжнародний кредитор та один з центрів закордонних інвестицій. Це створює сприятливий фундамент для розвитку багатьох векторів співпраці, зокрема у торговельно-економічний, науковій, гуманітарній, освітній та інших сферах.

Японія надає Україні суттєву технічну, грантову та фінансову допомогу як напряму, так і в рамках проектів міжнародних організацій з метою зміцнення демократичних інститутів, проведення адміністративних та економічних реформ, розвитку культури, освіти, медицини, а також інфраструктури в нашій країні.

Динамічно розвиваються політичні контакти між обома державами.

5-6 червня 2015 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С.Абе в Україну.

5-7 квітня 2016 року Президент України П.О.Порошенко здійснив офіційний візит до Японії на запрошення Прем’єр-міністра Японії С.Абе.

У ході візиту Глава Української держави був прийнятий Імператором Японії Акіхіто, провів переговори та зустрічі з Прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, Спікером Палати представників Парламенту Японії Тадаморі Осімою, Головою Палати радників Парламенту Японії Масаакі Ямадзакі та Головою японської парламентської Асоціації дружби «Японія-Україна» Ейсуке Морі.

Україна і Японія домовилися про дії зі взаємного спрощення візового режиму. Про це під час робочої поїздки до Японії заявив президент України Петро Порошенко | Twitter Петра Порошенко

У ході зустрічі лідерів двох держав Прем’єр-міністр Японії С.Абе підтвердив позицію уряду Японії щодо безумовної підтримки суверенітету і територіальної цілісності України та засудження і невизнання незаконної анексії Росією АР Крим, висловив готовність офіційного Токіо до продовження надання фінансової, технічної та гуманітарної допомоги. Окремо Глава уряду Японії наголосив на продовженні офіційним Токіо політики підтримки реалізації важливих реформ в Україні.

26 лютого – 2 березня 2017 року Голова Верховної Ради України А.Парубій здійснив робочий візит до Японії на запрошення уряду Японії.

Підтримується активний діалог на рівні міністрів закордонних справ обох держав. Так, 17 липня 2014 р. Україну відвідав Міністр закордонних справ Японії Ф.Кісіда, а 2-3 березня 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Японії.

З 1995 р. в Парламенті Японії існує парламентська Асоціація дружби «Японія – Україна» (голова Ейсуке Морі, 21 депутат). У Верховній Раді України діє група з міжпарламентських зав’язків з Японією (співголова – Л.О.Ємець, 62 депутати).

Торговельно-економічне співробітництво:

Розвиток торговельно-економічних відносин з Японією базується на принципах вільної торгівлі та ринкових відносин з мінімальним державним втручанням (в Японії державних компаній майже немає).

Український експорт в Японію традиційно має сировинний характер з низьким ступенем переробки. Найбільш перспективною є торговельна співпраця в агропромисловій, металургійній та хімічній галузях. Так, основними експортними позиціями України до Японії є зернові культури (переважно кукурудза), руди та концентрати залізні, алюміній необроблений, титан (вироби з титану) і феросплави, які складають загалом понад 90% українського експорту до Японії.

Японський імпорт в Україну представлений в основному продукцією машинобудування та високотехнологічних галузей, в якому домінують автотранспортні засоби та запчастини до них (понад 60%). Японські компанії зацікавлені в участі у проектах модернізації енергетичного сектору України, транспортної інфраструктури, розвитку «розумних» електричних мереж та систем, захисту довкілля, енергозбереження, у видобувній та переробній галузях.

Українсько-японська торгівля відзначалася поступовим зростанням з моменту міжнародної фінансової кризи 2008-2009 рр. Однак, в останні роки товарообіг скоротився у зв’язку, зокрема, із складною ситуацією в Україні, спричиненою російською агресією проти України з 2014 р.

За підсумками 2016 р. український експорт до Японії продемонстрував падіння на 30% відповідно до попереднього року і становив 122,4 млн. дол. США. Імпорт  з Японії демонстрував вперше зростання на 25% з моменту суттєвого падіння у 2014 р. і становив 387,6 млн. дол. США. Експорт послуг до Японії склав 4,9 млн. дол. США. Імпорт послуг з Японії – 3 млн. дол. США.

У сфері українсько-японських торговельно-економічних відносин існує механізм регулярних спільних засідань Координаційної ради з економічного співробітництва з Японією при Міністерстві економічного розвитку України та Комітету ділового співробітництва з Україною Японської федерації корпоративного бізнесу «Кейданрен». Під час засідань відбувається обмін інформацією щодо економічної ситуації в Україні та Японії, законодавчих ініціатив, ринкових трендів, а також обговорюються перспективи розвитку двостороннього співробітництва у таких сферах, як енергетика і мінеральні ресурси, енергозбереження та відновлювальні джерела енергії, промисловість, сільське господарство, розвиток та модернізація транспортної інфраструктури.

Важливим пріоритетом співпраці з Японією є запровадження енергозберігаючих та «екологічно-дружніх» технологій у різних секторах економіки України з метою посилення енергетичної безпеки – енергетика, промисловість, муніципальний сектор. Така співпраця здійснюється в рамках Схеми зелених інвестицій Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату, а також в рамках окремих двосторонніх проектів. Зокрема, з 2014 р. між Україною та Японією розвивається діалог у сфері модернізації українських ТЕС із залученням японських технологій з метою покращення їх продуктивності. Ведуться переговори щодо заміни застарілих блоків ТЕС, що працюють на вугіллі, на нові.

Серед потужних японських компаній, що вже присутні в Україні, слід виділити представництва провідних торговельних домів Японії: «Сумітомо», «Іточу», «Міцуї», «Марубені», «Міцубісі», «Соджіц».

Ключові виставки-ярмарки, які проводяться на щорічній основі в Японії – Міжнародна виставка продуктів харчування та напоїв «FOODEX» та Міжнародний туристичний ярмарок «JATA WTF», які слугують площадкою для виходу підприємств на місцевий та регіональний ринок.

Прямі іноземні інвестиції з Японії в Україну становлять 160,5 млн. дол. США. Японські інвестиції в Україні зосереджені головним чином у сфері продажу та обслуговування транспортних засобів японського виробництва, виробництва комплектуючих для транспортних засобів, а також у виробництві тютюнової продукції («Джапен Тобако»). Водночас з урахуванням прямих інвестицій філій японських корпорацій, розташованих в Європі, японські інвестиції в економіку України сягають 400 млн. дол. США.

Японські компанії зацікавлені в інвестуванні у виробництва, продукція яких призначена для експорту на ринок Європи та СНД або для використання у кінцевих європейських продуктах. Такий тренд має значні перспективи з приєднанням України до спільного ринку ЄС в рамках Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі Україна-ЄС.

Залучення японських інвестицій у розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури України, а також аграрного сектора, зокрема його матеріально-технічної бази, у т.ч. експортних терміналів, є іншим перспективним напрямом інвестиційної співпраці з Японією.

Важливим поштовхом для розвитку українсько-японської промислово-інвестиційної співпраці та залучення японських інвестицій в економіку України стало підписання Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Японією 5 лютого 2015 р. Угода сприятиме розвитку перспективних напрямів інвестиційного співробітництва, залученню японських капіталовкладень і технологій, зменшенню некомерційних ризиків, що виникають перед інвесторами обох сторін.

Культурно-гуманітарна співпраця:

Співпраця у галузі культури зосереджена на проведенні в Японії культурно-мистецьких заходів за участю як українських, так і японських діячів мистецтва. Щороку в Японії проходять гастролі Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка, Національного симфонічного оркестру. На постійній основі Японію з гастролями відвідують відомі українські музичні та театральні колективи, традиційною є участь українських художників у міжнародних конкурсах, а також різноманітних заходах культурно-мистецького спрямування.

Підтримуються контакти між спорідненими містами – Одесою та Йокогамою (з 1965 р.) і Києвом та Кіото (з 1972 р.).

Наукове та освітнє співробітництво:

Співпраця у галузі освіти між Україною та Японією переважно визначається програмами Уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії у специфічній галузі. Японською Фундацією (Japan Foundation) протягом останніх років реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови, зокрема у рамках співпраці з Українсько-японським центром НТУУ КПІ, Київським національним університетом ім.Т.Г.Шевченка та Київським національним лінгвістичним університетом.

У Токіо створена Асоціація україністів Японії на чолі з професором Міжнародного університету Хейсей М.Суедзавою.

Українсько-японська комісія з науково-технічного співробітництва є механізмом інтенсифікації двостороннього діалогу в науково-технологічній сфері та просування спільних дослідницьких проектів, зокрема, в нано-, інформаційних та біотехнологіях, відновлювальній енергії тощо. 1-е (установче) засідання Комісії відбулося у Києві 5 лютого 2006 р. Останнє 3-є засідання пройшло 5-6 грудня 2013 р.

На особливу увагу заслуговує започаткування у 2011 році взаємодії з Японією у рамках вивчення та використання українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії – так звана співпраця по лінії «Фукусіма-Чорнобиль».

Результат пошуку зображень за запитом "«Фукусіма-Чорнобиль»"

Між громадською спілкою «Чорнобильський інститут досліджень і розвитку», в особі Голови наглядової ради Сергія Парашина, та Інститутом радіоактивності навколишнього середовища при Університеті Фукусіма (Японія) , в особі Директора Нанби Кенджі, на початку лютого 2017 року, було підписано Меморандум про взаєморозуміння, який передбачає обмін науковцями та результатами спільних наукових досліджень, які будуть проводитись в зоні відчуження.

Click to enlarge image DSC_1045.JPGClick to enlarge image DSC_1045.JPGУкраїна стала однією з перших країн, що запропонувала Японії гуманітарну, експертну, консультативну та технічну допомогу для подолання наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1».

Протягом останніх років з метою вивчення українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії Україну відвідала значна кількість японських делегацій (урядових, неурядових, науково-експертних, муніципальної влади, а також представників ЗМІ), а також українські експерти активно здійснювали візити в Японію, у т.ч. до префектури Фукусіма. Головна мета візитів – обмін досвідом щодо подолання наслідків аварій на АЕС, відновлення довкілля після техногенних аварій, а також обговорення можливих дій та механізмів взаємодії між двома країнами по лінії співпраці «Фукусіма-Чорнобиль».

Українські експерти виступали з презентаціями щодо проведення післяаварійних робіт на Чорнобильській АЕС, медичних і сільськогосподарських аспектів наслідків аварії, вирішення проблем дезактивації та реабілітації радіоактивно забруднених територій та протирадіаційного захисту населення, соціально-психологічних аспектів, урядового управління зоною відчуження, діяльності неурядових організацій після Чорнобильської катастрофи, умов проживання населення на забрудненій території, економічних проблем відбудови постраждалого регіону тощо.

18 квітня 2012 р. було підписано Угоду між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. Уперше в світовій практиці дві країни, які постраждали від найбільших у світі аварій на АЕС, заклали правові основи для подальшої співпраці з метою об’єднання науково-технічного потенціалу і ресурсів, а також використання знань і досвіду експертів обох країн у сфері подолання наслідків аварій на АЕС.

У відповідності до положень зазначеної вище Угоди, з 2012 року проводяться засідання Спільного комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. На сьогоднішній день у 2012, 2013, 2015 та 2016 рр. було проведено чотири засідання зазначеного Комітету.

Договірно-правова база:

Кількість чинних документів – 52.

Ключові документи:

1. Угоди у формі обміну листами Міністрів закордонних справ України та Японії з питань правонаступництва двох держав стосовно договорів та угод, укладених Японією з колишнім СРСР (23 березня 1995 р.).

2. Меморандум щодо діяльності Українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ (1 липня 2006 р.).

3. Угода про придбання одиниць встановленої кількості за схемою «зелених» інвестицій між Національним агентством екологічних інвестицій України та Організацією розвитку нових видів енергії та промислових технологій, а також – Керівництво для впровадження схеми зелених інвестицій між Урядом України та Урядом Японії (18 березня 2009 р.).

4. Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства (19 січня 2011 р.).

5. Угода між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях (набула чинності 30 травня 2012 р.).

6. Угода про сприяння та захист інвестицій між Україною та Японією (підписана 5 лютого 2015 р.; ратифікована Законом України №505-VIIІ від 3 червня 2015 р.).

7. Угода про надання Урядом Японії пільгового кредиту на «Проект реконструкції Бортницької станції аерації» (підписана 6 червня 2015 р., ратифікована ВРУ 2 вересня 2015 р.).

Українська громада:

Cпостерігається тенденція до зростання кількості громадян України, які тимчасово перебувають в Японії з метою роботи, навчання та у приватних справах.

Станом на січень 2017 року, за офіційними даними Міграційної служби Японії, в країні постійно або тимчасово проживають понад 1700 громадян України.

В Японії активно діє неформальне об’єднання українців «Краяни», метою якого є популяризація України в Японії та допомога у вирішенні культурних проблем тих українців, що перебувають у змішаних шлюбах та хотіли б дати своїм дітям елементи української освіти.

pkotenko3

Дипломатичні представництва:

Посольство України в Японії

Посольство Японії в Україні