Реалізація проекту проходить під егідою УСК

Світове українство

За цінками експертів Українського світового клубу за межами України живе та працює біля 15 млн. українців та їх нащадків.

В історії формування сучасної української діаспори простежуються чотири хвилі масового переселенського руху з України.

Перша хвиля еміграції з України (остання чверть ХІХ ст. ‑ початок Першої світової війни) була зумовлена переважно соціально-економічними причинами.

Другий масовий відтік частини населення за межі своєї батьківщини припав на період між двома світовими війнами і був викликаний соціально-економічними та політичними обставинами.

Друга світова війна та її наслідки викликали третю хвилю масової української еміграції, майже винятково політичну.

Четверта хвиля міграції припала на кінець ХХ ст. і мала, передусім, соціально-економічний характер.

Протягом останніх років еміграційний потік з України до деяких країн (зокрема, Канади та США) якісно змінився: дедалі більша зростає частка науково-технічної інтелігенції (як правило, це фахівці в таких галузях, як системний аналіз, програмування, біологія, нові матеріали, комп’ютеризація тощо).

Зрозпадом СРСР і утворенням на його просторах нових суверенних держав, українські етнічні меншини, сформовані в цих країнах внаслідок переміщення трудових ресурсів при тоталітарному режимі, перейшли на становище закордонних. Виникло, по суті, нове соціальне явище – східнаукраїнська діаспора.

Внаслідок міждержавних територіальних поділів ХХ століття частина українського етносу опинилася за межами України. Ця категорія закордонних українців належить до автохтонних національних меншин низки країн Європи (Польща, Словаччина, Білорусь, Румунія, Придністровський регіон Молдови, прикордонні області Російської Федерації).

Найбільше закордонних українців проживає в Російській Федерації. За результатами Всеросійського перепису 2002 року їх чисельність складає 2 943 471 осіб – громадян РФ, які ідентифікують себе як етнічні українці. Проте, згідно з неофіційною статистикою, чисельність української меншини в Росії сягає понад 10 млн. осіб. Так, ще кілька років тому російські демографи публічно декларували факт проживання в країні близько 8-10 млн. російських громадян українського походження.

Понад 1 мільйон 27 тисяч громадян українського походження проживає в Канаді (згідно з переписом населення в цій країні 2001 року.

Чисельність осібукраїнського походження в США, за результатами перепису населення 2002 р., сягає близько 900 тисяч. Проте деякі американські демографи вважають, що реальне число представників українського етносу в США ‑ від 1,5 до 2 мільйонів осіб.

Серед країнпроживання найбільших українських громад зарубіжжя – Молдова (660 тисяч осіб), Казахстан (550 тисяч), Бразилія (500 тисяч), Аргентина (300-350 тисяч), Білорусь (237 тисяч; за твердженнями керівників української громади в цій країні, лише в Брестській області ‑ колишньому етнографічному регіоні України «Берестейщина» ‑ проживає близько півмільйона етнічних українців), Узбекистан (понад 100 тисяч).

Чисельні українські громади проживають також у Румунії (понад 61 тисяча), Латвії (близько 60 тисяч), Киргизстані (до 46 тисяч), Польщі (близько 40 тисяч за офіційною статистикою, за неофіційною – понад 200 тисяч), Словаччині (близько 35 тисяч), Грузії (близько 35 тисяч), Австралії (понад 34 тисячі), Великій Британії (близько 30 тисяч), Франції (близько 30 тисяч), Німеччині (30 тисяч), Азербайджані (29 тисяч), Естонії (28 тисяч), Чехії (понад 22 тисячі), Литві (22 тисячі), Сербії і Чорногорії (понад 20 тисяч), Туркменістані (17 тисяч), Угорщині (понад 6 тисяч), Боснії і Герцеговині (близько 5 тисяч), Хорватії (4,3 тисячі), Таджикистані (4 тисячі), Австрії (3 тисячі), Вірменії (понад 2 тисячі), Болгарії (близько 1,5 тисячі).

Водночас, велика кількість українських громадян – представників української тимчасової трудової міграції зосереджена в Іспанії (понад 80 тисяч), Португалії (близько 60 тисяч), Греції (понад 30 тисяч), інших державах.

Уряд України докладає зусиль для забезпечення законних прав та інтересів громадян України, які працюють у країнах Європи. Велика увага приділяється налагодженню механізмів легального працевлаштування українських громадян у цих країнах, посиленню їхнього соціального захисту, розширюється відповідна двостороння нормативно-правова база.

Порівняно з іншими світовими діаспорами, українські громади мають найбільшу кількість різних громадських об’єднань (за приблизними підрахунками – близько 3 тисяч). Найбільше їх у Канаді – майже тисяча осередків: політичних, культурно-освітніх, професійних (об’єднання лікарів, учителів, інженерів, адвокатів), жіночих, молодіжних тощо.

Міжнародною українською організацією є Світовий конгрес Українців (СКУ), який об’єднує близько 50-ти великих організацій – представників майже з 30-ти держав. Загалом усі об’єднання охоплюють у кожній із країн проживання від 20-ти до 30-ти відсотків усієї чисельності кожної з українських громад.

У низці держав Східної і, частково, Центральної Європи, а також у країнах Балтії політико-правовий статус української громади закріплено законодавчо як національної меншини. Це забезпечує суттєву державну підтримку зусиль місцевих українських громад щодо збереження своєї національної самобутності, здобуття освіти й інформації рідною мовою тощо. У країнах, де українська громада не має статусу національної меншини, забезпечення її національно-культурних потреб є справою бажання та організаційних зусиль етнічних українців, які проживають у цих країнах.

Питання задоволення національно-культурних потреб українців за кордоном є предметом двосторонніх міждержавних переговорів на всіх рівнях. Збільшується число двосторонніх угод, які передбачають реалізацію культурно-освітніх та інших запитів української діаспори. Створюються двосторонні змішані міжурядові комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

Державна політика щодо відносин із закордонним українством базується на таких нормативно-правових актах: Конституція України, Указ Президента України «Про Національну програму «Закордонне українство» на період до 2005 року» від 24 вересня 2001 року, Закон України «Про правовий статус закордонних українців», прийнятий Верховною Радою України 4 березня 2004 року. Крім того, завершується робота над проектами законів України «Про концепцію національної політики щодо закордонного українства» та «Про концепцію державної етнонаціональної політики».

Українці Європи

Росія, Білорусь, Молдова

Найбільшою за чисельністю діаспорою українців є російська. Загальна чисельність українців у Росії становить понад 3 млн. осіб. Найбільше українців проживає на Кубані та у Тюменській області. Багато українців проживають у Москві, Санкт-Петербурзі, Воронезькій, Брянській, Омській, областях, Ставропольському, Краснодарському і Приморському краях.

Впродовж років незалежності чисельність українців в Білорусі скоротилася. На даний час там проживає біля 250 тисяч українців. У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами. Тому офіційна статистика не точно віддзеркалює реальну численність.

Перепис 1989 року нарахував 291 008 українців у Білорусі, перепис 1999 — 237 014. Згідно з останнім переписом населення, який відбувся у 2009 році, кількість українців становила 158,7 тис. осіб. Найбільша концентрація українців (40 тис., або 2,9% населення) характерна для Брестської області. Найчисельніша українська громада мешкає в околиці м. Кобринь.

За даними перепису 1989 року кількість українців становила 13,8 % (600,336 жителів) від загальної чисельності населення країн Украї́нці у Респу́бліці Молдо́ва за даними перепису 2004 року становлять 282,406 осіб (при цьому не обліковувалось населення Придністров’я й Бендер, де, за даними перепису 2004 року, проживає понад 160 тис. українців). Україномовні громадяни становлять у Молдові третю за чисельністю лінгвістичну спільноту у понад 181 тис. осіб.

Азербайджан, Вірменія, Грузія

Упродовж 1990-х рр. та на початку ХХІ століття українська спільнота у Південнокавказьких державах (Азербайджані, Вірменії і Грузії) скоротилася більше ніж на 80%, що змушує оцінювати її чисельність – близько 20 тис.осіб. Найбільше їх тут у морській сусідці України — Грузії – 10-12 тис. осіб., менше — в Азербайджані — 6-8 тис. осіб, у Вірменії — близько 2 тис. осіб.

Країни Балтії

В країнах Балтії — Литві, Латвії та Естонії — українська діаспора сформувалася у радянський час і нині має достатньо організовані форми життя. На початку ХХІ століття через природне зменшення і асиміляційні процеси відбувається скорочення чисельності українського населення. Сбогодні в Естонії живе 30 тисяч українців, а в Латвії – 25 тисяч. Найчисленніша громада балтійських українців живе в Литві – 65 тисяч.

Центральна Європа

В зв’язку з трудовою міграцію істотно збільшилася кількість українців в Польщі.  Торік країна видала українцям понад 1,2 мільйон віз. А вже за перші 6 місяців цього року робочі візи отримали понад 750 тисяч громадян України.  Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє “Польське радіо“. Численність українців, які зараз працють та проживають в Польщі вже сягає двох млн осіб.

Ринув потік трудових мігрантів з України і в сусідню Чехію. Українці складають найчисленнішу громаду іммігрантів в Чехії, яких станом на 30 вересня 2010 проживало в країні 126 521. Зараз ця кількість стрімко зростає.

“Наразі ми маємо 300 тисяч заявок від українців на роботу у Чехії та біля 200 тисяч вакансій для працевлаштування українців. Це означає, що кількість українських працівників у Чехії буде зростати. І це при тому, що вони вже є найбільшою трудовою громадою у нашій країні”, – під час економічного форуму у Польщі заявив заступник міністра праці Чехії Томаш Петрічек.

Останнім часом українці почали масово відкривати для себе Словаччину. Згідно з офіційним переписом населення, станом на 2001 рік у Словаччині проживало 55 000 українців. За даними оцінками наших експертів сьогодні в Словаччині постійно живуть та працюють пона сто тисяч українців.

В Румунії українці живуть з діда-прадіда. Проте сучасних українських мігрантів там можна зустріти нечасто, оскільки наші заробітчани в Центральній Європі віддають значно більшу перевагу Чехії та Польщі.

Румунські українці — четверта за чисельністю етнічна спільнота Румунії: після румунів, угорців та ромів. Згідно з даними перепису 2011 року, українська громада налічує 51 007 осіб, що становить 0,27 % всього населення Румунії. За переписом 1948 року українців за мовою налічувалося 37 600 осіб, за переписом 1966 року — 54 700. Чисельність осіб, які спілкуються українською мовою, перевищує офіційну чисельність українців, що свідчить про їхню політичну ідентифікацію як румун, проте етнічну — як українців.

Відносно невиликі українські громади знаходяться в інших країнах Центральної Європи.

Західна Європа

Основними осередками українства Німеччини можна вважати Берлін, Мюнхен, Гамбург, Ганновер, Нюрнберг, Регенсбург, Ульм, Брауншвейг, Франкфурт-на-Майні, Фрайбург, Штутгарт, Нюрнберг, Регенсбург, Аугсбург, Інгольштадт, Бамберг, Дюссельдорф, Дрезден, Лейпціг. За офіційними даними Федерального статистичного відомства ФРН за 2012 рік у Німеччині постійно проживає 123 тис.300 українців (за оцінками експертів їх загальна неофіційна кількість становить 200-250 тис. осіб). Загалом в Німеччині існує понад 40 громадських культурно-освітніх товариств українців, а також функціонують безліч українських церковних об’єднань, які відіграють важливу роль у забезпеченні національно-культурних прав українців Німеччини.

Північна Америка

За даними перепису населення 2006 року в Канаді проживає 1,2 млн. осіб українського походження. Українці складають 3,87% від загального населення країни та є сьомою по кількості національною меншиною Канади. За своєю чисельністю українська громада Канади є другою в світі після української громади Росії групою українців, що проживає поза межами України.

Українці Канади створили велику кількість громадських та релігійних об’єднань, танцювальних ансамблів, українських хорів, аматорських театрів, фінансових установ, спортивних клубів тощо. Загалом на території Канади нараховується понад 1000 різного роду українських організацій. Основними містами організованого канадсько-українського життя є Торонто, Монреаль, Едмонтон, Вінніпег, Ріджайна, Саскатун.

Більшість українських організацій українських канадців об’єднані в Конгрес українців Канади (КУК, http://www.ucc.ca/), головний офіс якого розташований у м.Вінніпег (провінція Манітоба).

У м.Торонто розташована штаб-квартира Світового конгресу українців (СКУ, http://www.ukrainianworldcongress.org/), який ставить собі за мету координацію дій української діаспори в усьому світі.

Українська громада Канади дбайливо плекає українську мову, культуру, зберігає звичаї і традиції. Окрім того, канадське українство надає суттєву гуманітарну, фінансову та матеріальну допомогу Україні.

На території Сполучених Штатів проживає понад 900 тис. американців українського походження (в американських україномовних виданнях йдеться про 2 млн. українців).

Численні культурні та громадські заходи, гуманітарна допомога, лобіювання інтересів нашої країни в Америці – це далеко не повний перелік сфер і напрямків, у яких відіграють важливу роль і є активними гравцями організації української громади, зокрема: Український Конгресовий Комітет Америки, Українська Федерація Америки, Фундація «США-Україна», Українсько-американська координаційна рада, Вашингтонська група, Союз українок Америки, українські товариства юристів, інженерів та лікарів Америки, молодіжні організації СУМ та ПЛАСТ, організації «Нова українська хвиля», «Разом», «United Help Ukraine», «US Ukrainian Activists» та багато інших.

Південна Америка

Кількість етнічних українців у Бразилії, за оцінками дослідників,  складає 600 тис. осіб, переважна більшість яких мешкає у штаті Паранá – понад 400 тис., а також у штатах Сан-Паулу, Санта-Катаріна та Ріо-Гранде-ду-Сул.